Визначення терміну «Застава»

До літери «З»
Застава
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.572) м.Київ, 16 січня 2003 року N 435-ІV
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Кримінальний процесуальний кодекс України (ст.182) м. Київ, 13 квітня 2012 року № 4651-VІ
Застава
- це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про заставу (ст.1) м. Київ, 2 жовтня 1992 року N 2654 - XII
Застава
- це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про затвердження Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (правила, Розд.ІІ, п.19) м. Київ, 27 червня 1995 року N 247/95-ВР
"Застава"
- це будь-яке право застави, включаючи іпотеки, застави, права вимоги, привілеї та пріоритети будь-якого роду.
Фонд чистих технологій Стандартні умови надання кредитів Світовим банком за рахунок коштів Фондів кліматичних інвестицій (додаток) 18 лютого 2014 року( див. текст )
До літери «З»
Словник створено і підтримується за допомогою ipLex – сучасної бази даних нормативно-правової, судової та довідкової інформації
30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!Спробувати

Останні новини

Усі новини
Усі новини

Журнали «Дт-Кт»

Усі статті

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

Усі консультації
  • Виплата лікарняних без банківської картки

    Як роботодавцю виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів соцстраху працівникові, у якого відсутня банківська картка: які способи виплати в Україні допустимі (банківський рахунок, готівка, пошта) та які документи необхідно оформити для підтвердження правильності виплати перед ПФУ та контролюючими органами?

  • Отримання в електронній формі Витягу про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та ЄСВ з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС

    Чи можна отримати через Електронний кабінет та в який термін витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, окремо в розрізі платежів за неосновним місцем обліку, у тому числі якщо платником окремих податків є відокремлений підрозділ?

  • Оподаткування ФОП-логіста при роботі з іноземними компаніями

    ФОП у сфері логістики (нарахування лише зарплати та бонусів логісту, без проведення фрахтів через ФОП) планує надавати послуги польській компанії SP. z o.o. Які податкові наслідки для ФОПа при наданні логістичних послуг нерезиденту? Чи є такі операції об’єктом ПДВ як експорт послуг? Чи обов’язково укладати договір між ФОП і SP. z o.o. та якою мовою він має бути складений?

  • Особливості оподаткування доходів ФОП при зарахуванні коштів на рахунки, відкриті в іноземних банках

    Фізособа — підприємець, платник ЄП ІІІ групи, здійснює госпдіяльність з надання послуг нерезидентам. З метою спрощення розрахунків із замовниками ФОП відкрив рахунок у банку за кордоном та планує отримувати оплату за надані послуги безпосередньо на такий рахунок. Чи має право ФОП — платник ЄП ІІІ групи отримувати оплату за надані послуги від нерезидентів на рахунок, відкритий в іноземному банку, та які податкові наслідки виникають у такому випадку?

  • Оподаткування витрат на корпоративне навчання працівників

    Чи вважається оплачений компанією тренінг з публічних виступів для 13 співробітників "додатковим благом", якщо послуги надаються групами за договором у березні 2026 року?

Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot

Зараз коментують

  • Кіра
    вітаю! фоп надає реквізити свого айбан, отримує кошти на рахунок, всі ці надходження є у виписці. сума доходу із виписки переноситься до декларації. Покупці платять як їм зручніше. В розумінні податкової, яким чином фоп має відслідковувати звідки прийшла оплата? який сенс подвійно фіскалізувати ту саму суму, яка є у виписці? може я чогось не розумію......
    NovaPay та РРО-2026: підстави для фіскалізації розрахунків ФОПів
  • Оксана
    Добрий день. Працівниця-інвалід 3 місяці на лікарняному - січень, лютий та березень.( потрапила в ДТП) Лікарняні не входить до складу оплати праці для цілей порівняння з МЗП. У такому разі працівник у січні-березні до нормативу не потрапить. премії/надбавки - немає. середня з/п по підприємству - 9500 грн 9500*40%*50%=1900 грн - цільовий внесок за 1 місяць, а якщо донараховувати премію в розмірі МЗП, то виходить 2716,03 податків + виплата. Чи правильно рахую?
    Нарахування зарплати працівникам з інвалідністю за січень
  • 03346609
    Якщо фоп працює на двох роботах по 0.5 ставки. Сукупний розмір єсв на двох роботах перекриває мінімальний. Чи звільняється він тоді від сплати єсв як фоп.
    Звільнення від сплати ЄСВ для працевлаштованих ФОПів: гайд від адвокатів