Визначення терміну «Третя сторона»

До літери «Т»
Третя сторона
"Третя сторона" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, державний орган, агентство чи будь-який інший орган, інший ніж суб'єкт даних, контролер, оператор обробки даних і особи, що, будучи безпосередньо підпорядкованими контролеру чи оператору обробки даних, уповноважені обробляти дані.
Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних" від 24 жовтня 1995 року (ст.2) м.Люксембург, 24 жовтня 1995 року ( див. текст )
"Третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цієї Угоди, їхні органи, підприємства, установи, організації та громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні організації.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про охорону секретної інформації (ст.1) м.Прага, 14 травня 2003 р. (див. текст)
"Третя сторона" - будь-яка фізична або юридична особа, що діє від імені уряду третьої держави і не належить до будь-якої із Сторін цієї Угоди.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея щодо співробітництва у сфері оборонної промисловості та матеріально-технічного забезпечення (ст.2) м.Сеул, 18 грудня 2006 року (див. текст)
"Третя сторона" - будь-яка держава, що не є Стороною за цією Угодою, її фізичні та юридичні особи, а також будь-яка особа без громадянства або міжнародна організація.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (ст.1) м. Братислава, 22 червня 2006 року (див. текст)
"Третя сторона" означає будь-яку державу або міжнародну організацію, яка не є стороною цієї Угоди.
Угода між Україною та Угорською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (ст.2) (див. текст)
"Третя сторона" - міжнародна організація або третя держава, яка не є стороною цієї Угоди.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Албанія про взаємну охорону секретної інформації (ст.1) 05.02.2008 (див. текст)
"Третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цієї Угоди, їх державні органи, організації та громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні організації.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Екваторіальна Гвінея про взаємну охорону секретної інформації (ст.1) м. Київ, 17 грудня 2009 року (див. текст)
"Третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цієї Угоди, їхні державні органи, організації та громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні організації.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про взаємну охорону секретної інформації (ст.1) м. Київ, 30 червня 2010 року (див. текст)
"Третя сторона" означає уряд будь-якої держави, який не визначено цією Угодою як Сторона, та громадян або юридичних осіб цих держав, а також особи з подвійним громадянством або міжнародні організації.
УГОДА Між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грецької Республіки про взаємну охорону секретної інформації у сфері оборони (ст.1) м. Афіни, 6 жовтня 2011 року (див. текст)
"Третя сторона"
- фізична або юридична особа, уряд, інший, ніж уряди Сторін (у тому числі урядові підрядники).
ОСНОВНА УГОДА про обмін та співробітництво між Міністерством оборони України та Національним агентством геопросторової розвідки Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки стосовно геопросторової інформації (ст.1) м.Київ, 21.04.2017 ( див. текст )
Третя сторона
- будь-який уряд, корпорація, урядове відомство, організація чи фізична особа, що не є Сторонами.
ТЕХНІЧНА ДОМОВЛЕНІСТЬ між Міністерством оборони Італійської Республіки та Міністерством оборони України щодо надання послуг з передачі інформації та кодифікації, що відносяться до постачання предметів оборони (ст.2) м.Київ, 05.07.2017; м.Рим, 31.10.2017 ( див. текст )
«Третя сторона» означає фізичну чи юридичну особу, орган публічної влади, агентство чи орган, який не є суб'єктом даних, контролером, оператором та особами, які, під безпосереднім керівництвом контролера або оператора, уповноважені опрацьовувати персональні дані.
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (гл.1, ст.4) м.Брюссель, 27 квітня 2016 року ( див. текст )
До літери «Т»
Словник створено і підтримується за допомогою ipLex – сучасної бази даних нормативно-правової, судової та довідкової інформації
30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!Спробувати

Останні новини

Усі новини
Усі новини

Журнали «Дт-Кт»

Усі статті

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

Усі консультації
  • Пільга з ПДВ для БПЛА: чи діє по всьому ланцюгу постачання?

    Підприємство, що є виробником БПЛА, закуповує комплектуючі (корпуси, акумулятори, пульти тощо) у постачальника-резидента, платника ПДВ. Готові БПЛА постачаються військовій частині. Чи поширюється пільга з ПДВ, встановлена пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, на операцію з постачання комплектуючих від першого постачальника до виробника, якщо кінцевим споживачем є військова частина, і це зазначено в договорі?

  • Транзитне відвантаження: оформлення ТТН покупцем на складі постачальника

    Підприємство купує товар у заводу-виробника та продає його іншому суб'єкту господарювання (кінцевому покупцю). Чи можливо та який порядок документального оформлення товарно-транспортної накладної у випадку, коли кінцевий покупець забирає товар власним транспортом безпосередньо зі складу заводу-виробника, минаючи склад підприємства?

  • Нюанси подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за останній звітний період року

    Якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях, уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно

  • Дисконтування дебіторської заборгованості з умовним строком погашення

    Підприємство уклало довгостроковий договір (на 2025-2027 роки), в якому строки двох платежів не мають фіксованої дати, а прив'язані до настання певних подій ("Після підписання акта", "Після отримання всіх первинних документів"). Очікується, що ці платежі відбудуться пізніше, ніж через 12 місяців, що класифікує дебіторську заборгованість як довгострокову. Виникає питання щодо обов'язковості дисконтування такої заборгованості, методів визначення строку погашення та його належного документального оформлення

  • Нецільова матеріальна допомога працівника: що з оподаткуванням?

    Колективне підприємство надає нецільову матеріальну допомогу раз на рік кожному працівнику (не всім працівникам в один день, а окремо - датою отримання заяви з проханням на допомогу у зв'язку з скрутним становищем тощо). Згідно з колективним договором, сума допомоги становить 4240 грн у 2025 р. Чи може підприємство надати допомогу у більшому розмірі, ніж 4240 грн. Якщо так, то оподаткування таке: 4240 грн виплачується без податків, різниця перебільшення грн оподатковується ПДФО, ВЗ та без ЄСВ? Якщо допомогу раз на рік отримує (хоч в різні дати) кожен працівник, чи не буде податкова вважати, що це дорівнює до зарплатні та намагати оподатковувати на повну суму матдопомоги?

Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot

Зараз коментують