Визначення терміну «Призовні комісії»

До літери «П»
Призовні комісії
Для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у такому складі:
голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради);
члени комісії:
керівник відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
заступник керівника районного (міського) органу управління освітою;
заступник начальника районного (міського) органу Національної поліції;
лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників;
психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста);
представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії;
секретар комісії.
Персональний склад районної (міської) призовної комісії, графік засідань призовної комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації призову громадян України на строкову військову службу затверджуються головою районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради).
На районні (міські) призовні комісії покладається:
організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону;
звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку;
направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;
направлення до лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;
організація роботи з вивчення особистостей призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу;
внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених цим Законом.
У разі втрати (зміни) підстав щодо надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу, передбачених цим Законом, призовна комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення.
Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.
Для керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій в Автономній Республіці Крим, областях та місті Києві утворюються відповідно призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні та Київська міська призовні комісії. Персональний склад призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської міської призовних комісій, порядок проведення та забезпечення роботи з організації призову затверджуються відповідно Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головами обласних, Київської міської державних адміністрацій.
На призовну комісію Автономної Республіки Крим, обласні та Київську міську призовні комісії покладаються:
керівництво діяльністю районних (міських) призовних комісій;
організація медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) комісіями з питань приписки або районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я, та громадян України, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань приписки або районних (міських) призовних комісій, а також громадян, які призвані на строкову військову службу безпосередньо перед їх відправленням у військові частини;
перевірка підстав щодо надання відстрочки або звільнення громадян України від призову на строкову військову службу;
контроль за обґрунтованим призначенням призовників для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні з урахуванням їх освіти, досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей;
розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій.
Призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні, Київська міська призовні комісії мають право переглядати та змінювати рішення відповідних районних (міських) призовних комісій та рішень районних (міських) комісій з питань приписки стосовно громадян України, визнаних непридатними до військової служби за станом здоров'я.
Рішення призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської міської призовних комісій може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому законом.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу (ст.16, п.1) м. Київ, 25 березня 1992 року N 2232-XII
До літери «П»
Словник створено і підтримується за допомогою ipLex – сучасної бази даних нормативно-правової, судової та довідкової інформації
30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!Спробувати

Останні новини

Усі новини
Усі новини

Журнали «Дт-Кт»

Усі статті

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

Усі консультації
  • Подорожній лист легкового автомобіля: форма та порядок оформлення

    Чи існує наразі затверджена типова форма подорожнього листа для легкового автомобіля ТОВ, чи дозволено використовувати власну форму? Які особливості документування поїздок на орендованому авто, яким користується директор? Чи є обов’язковими відмітки лікаря та механіка для юридичних осіб? Чи припустимо складати один подорожній лист на тиждень із узагальненням показників пробігу та витрат пального?

  • Подання декларації з прибутку за відсутності діяльності та штрафи

    Наше підприємство весь 2025 рік не здійснювало жодної господарської діяльності, доходу не було, працівники перебували у відпустках за власний рахунок. Чи маємо ми подавати нульову декларацію з податку на прибуток за 2025 рік? Чули, що якщо немає показників, то звітувати не потрібно. І що нам загрожує, якщо ми її все ж таки не подамо?

  • Зміна строку корисного використання основних засобів

    При введенні в експлуатацію невиробничого приміщення підприємство визначило строк корисного використання (експлуатації) – 50 років. У зв’язку із зміною очікуваних економічних вигід від його використання підприємство прийняло рішення зменшити строк корисного використання до 20 років. Які законодавчі підстави для перегляду строків корисного використання приміщення? Як документально оформити цю операцію? Як правильно враховувати зміну строків експлуатації у бухгалтерському та податковому обліку?

  • Амортизація ОЗ у періоди фактичного невикористання

    На балансі підприємства обліковується екскаватор, який у 2025 році фактично працював лише у квітні 4 дні та травні 3 дні. Чи правомірно нараховувати амортизацію виключно за місяці використання та призупиняти її у періоди простою?

  • Витрати на представницькі та рекламні заходи: бухоблік та податки

    Підприємство займається роздрібним продажем книжок та проводить різні заходи (дитячі, зустрічі з письменниками та інші) на яких пригощають різними солодощами, кавою, чаєм, водою. Як проводити придбання та списання того, що придбавали для заходів, які документи потрібні та які податкові наслідки?

Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot

Зараз коментують