Визначення терміну «Порушення бюджетного законодавства»

До літери «П»
Порушення бюджетного законодавства
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:
1) включення недостовірних даних до бюджетних пропозицій та бюджетних запитів;
2) порушення встановлених термінів подання бюджетних пропозицій та бюджетних запитів або їх неподання;
3) визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;
4) планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
5) порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради);
6) порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
7) прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів);
8) порушення вимог цього Кодексу щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом;
9) включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
10) зарахування надходжень бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (з урахуванням особливостей, визначених частиною дев’ятою статті 13 цього Кодексу), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
11) зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів та термінів;
12) здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог цього Кодексу;
13) прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій;
14) розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог цього Кодексу;
15) створення позабюджетних фондів, порушення вимог цього Кодексу щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів;
16) порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями;
16-1) порушення вимог цього Кодексу щодо розроблення і забезпечення головними розпорядниками бюджетних коштів затвердження порядків використання бюджетних коштів (включаючи порядки та умови надання субвенцій);
17) порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм;
18) порушення встановлених термінів доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів;
19) порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Казначейства України;
20) взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
21) порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань;
22) порушення вимог цього Кодексу при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;
23) здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Казначейства України;
24) нецільове використання бюджетних коштів;
25) порушення вимог цього Кодексу при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет);
26) надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог цього Кодексу та/або встановлених умов кредитування бюджету;
27) здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч цьому Кодексу;
28) здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджету;
29) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України;
30) порушення вимог цього Кодексу щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету;
31) порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації;
32) включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів;
33) порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;
34) порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі;
35) невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку;
36) включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також порушення порядку та термінів подання таких звітів;
37) видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону;
38) здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України;
39) порушення вимог статті 28 цього Кодексу щодо оприлюднення та доступності інформації про бюджет;
40) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.
БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.116) м. Київ, 8 липня 2010 року N 2456-VІ
Порушення бюджетного законодавства
- це порушення учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним кодексом України чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Інструкції про порядок проведення контрольних заходів контрольно-ревізійним відділом Державної судової адміністрації України (Інструкція, п.1.2) 29.07.2011 N 120
До літери «П»
Словник створено і підтримується за допомогою ipLex – сучасної бази даних нормативно-правової, судової та довідкової інформації
30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!Спробувати

Останні новини

Усі новини
Усі новини

Поставити запитання

фахівцям редакції «Дебет-Кредит»

Моє запитання

Журнали «Дт-Кт»

Усі статті

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

Усі консультації
Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot

Зараз коментують

  • Ivan Sobolevskiy
    Для чого Ви пишете "Відмова постачальників застосовувати пільгу з ПДВ є поширеною практикою"? Є пряма норма ПКУ, а саме пункт 30.4. статті 30 ПКУ - Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Як бачимо, від пільги з ПДВ не можна відмовитись. Це пряме зловживання платниками, які користуються можливістю отримати право податковий кредит у операціях з МТД, що є прямим порушенням норм ПКУ і Порядку, затвердженого постановою КМУ №153. Придбання матеріалів виконавцями чи субпідрядниками МТД має відбуватись "без ПДВ". А те, що платники не повідомляють своїх постачальників про закупівлю ТМЦ за рахунок коштів МТД і не дають їм відповідний пакет документів для оформлення договорів поставки без ПДВ - це вже інша справа, а точніше зловживання цих виконавців/субпідрядників проектів МТД.
    ПДВ при закупівлі матеріалів для МТД: податковий кредит та облік у 2026 році (аудіоверсія)
  • Ivan Sobolevskiy
    Скажу навіть більше, сам по собі факт будівництва комерційних площ у складі багатоквартирного будинку ще не означає автоматичного застосування правил довгострокового договору. У ситуації, коли один генпідрядник одночасно будує єдиний об’єкт нерухомості із спільними конструктивними елементами (фундамент, каркас, перекриття, інженерні мережі тощо), виникає логічне питання, яким чином комерційна частина раптом починає розглядатися як окремий результат робіт для цілей п. 187.9 ПКУ, тоді як фактично створюється один завершений об’єкт будівництва. За таких обставин використання різних ПДВ-підходів до різних частин одного й того ж будинку може свідчити не стільки про різну природу операцій, скільки про спробу отримати максимально вигідний момент виникнення податкового кредиту та відтермінувати податкові зобов’язання. І тут ще ключовим є те, чи відповідають умови договору критеріям п.187.9 ПКУ та чи існує самостійний результат робіт, який не передається поетапно.
    Податкові зобов’язання ЖБК у 2026 році: ПДВ при будівництві житла і комерційних площ (аудіоверсія)
  • Ivan Sobolevskiy
    Скажу навіть більше, сам по собі факт будівництва комерційних площ у складі багатоквартирного будинку ще не означає автоматичного застосування правил довгострокового договору. У ситуації, коли один генпідрядник одночасно будує єдиний об’єкт нерухомості із спільними конструктивними елементами (фундамент, каркас, перекриття, інженерні мережі тощо), виникає логічне питання, яким чином комерційна частина раптом починає розглядатися як окремий результат робіт для цілей п. 187.9 ПКУ, тоді як фактично створюється один завершений об’єкт будівництва. За таких обставин використання різних ПДВ-підходів до різних частин одного й того ж будинку може свідчити не стільки про різну природу операцій, скільки про спробу отримати максимально вигідний момент виникнення податкового кредиту та відтермінувати податкові зобов’язання. Це просто схема
    Податкові зобов’язання ЖБК у 2026 році: ПДВ при будівництві житла і комерційних площ (аудіоверсія)