Визначення терміну «Чекодержатель»
Чекодержатель
Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).
Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.
Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.
Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий.
Порядок та умови використання чеків встановлюються цим Кодексом, законом та банківськими правилами.
Чек має містити всі реквізити, передбачені банківськими правилами. Чек, в якому відсутній будь-який із реквізитів або до якого внесені виправлення, є недійсним.
Форма чека та порядок його заповнення встановлюються законом і банківськими правилами.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.1102) м.Київ, 16 січня 2003 року N 435-ІV (Цивільний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року)
Чекодержатель
(отримувач, власник ) - будь-яка фізична або юридична особа, яка має право отримати кошти за чеком. Чекодержатель
- підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком. Словник створено і підтримується за допомогою ipLex – сучасної бази даних нормативно-правової, судової та довідкової інформаці
30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту» на мiсяць безкоштовно!Спробувати